...Я згадала, що за моєю шафою лежать ножиці. Схожі на ті, які мені подарував колись мій дідо. Це був час, період пандемії, коли я залишилась без заробітку, без грошей, від слова зовсім. Тоді мені прийшла думка взяти листок паперу і написати ВСІ мої вміння будь- які, якими я володію. Писала все: від фотографування, роблення меблів до випікання тістечок. І тут я помічаю, як рука виписує "вмію стригти кущі". Матір божа, я ж зовсім забула про це! Такі відчуття ніби виграла джек пот.

Сіла за комп. Віднайшла давні фото, з саду моїх діда й бабці, де я навистригала з самшиту величезні кулі і чудернацькі форми. Тоді мені було 14. Дивне захоплення у підлітка, правда? Тим не менше мене то страшно захоплювало. А далі понеслося. Перший допис у фб та інста. Перший клієнт. І пам'ятаю, як я принесла реальну пачку грошей додому. Це було щось! Емоції та азарт мене підхопили і рухали далі, вперед.

Потім ставало ще більше садів, де я з жагою працювала до 10 год за день. Це і роботою не називається, а моє старе нове захоплення - вистригання кущів у різні форми, скульптурне садівництво, або ще як його називають топіарне мистецтво. Стригти кущі, скажу я тобі, це одне задоволення, медитація, бо думки дурні кудить щезають, а приємні приходять. Торкаєшся рослини і відчуваєш таку приємність, аж мимоволі усміхаєшся. Куди не глянь - природа, стрижеш собі в красивих садах і купаєшся в тому дзені. Хіба не про це я мріяла?! Захоплення, яке приносить сатисфакцію, приплив енергії, матеріальну винагороду, свободу, пізнання внутрішнього світу, зустріч з цікавими людьми і навіть подорожі.

Гаразд, розкажу, де я ще працювала. Пам'ятаю як в липні до мене несподівано зателефонували, а я стою у ванній з намиленою головою. Так от дівчина представилася, що вона з міської ради Львова, бачили б ви тоді мій вираз обличчя))), запиталася мене чи я не проти знятися для їхнього ролику в передвиборчій кампанії мера для проекту озеленення Львова. На що я погодилася. Далі було запрошення від департаменту екології на посаду садівника парку Ів.Франка у Львові та приєднатися до команди садівників Львова. За що я щиро вдячна моїй шефовій Олександрі. Мої перші 11га, які мені пощастило доглядати. Щасливий рік в класній команді садівників. Ось так я відкрила забуті мною двері у світ садівництва.